«На землі Бог людині відміряв життєву ниву»
* * *
На землі Бог людині відміряв життєву ниву.
І чекає від неї Він гарних, приємних плодів.
І бажає, щоб кожен жив і багато, й щасливо.
І напевно, мій друже, ти цього давно захотів.
Тож і ми за життя на нивах посієм насіння:
Наші вчинки, слова — все, що з нашого серця ішло…
Та коли ми шукаєм Божого благословіння,
Попильнуймо тоді, щоби нам не посіяти зло!
– Сій добро — то й поженеш ти добро, ще й наповниш комори!
Сій добро! — так навчає нас Бог і веде до небесних висот. —
Сій добро — і не матимеш долі Содому й Гоморри!
Сій добро — і уникнеш біди, як уник її праведний Лот.
Ніби хвилі на морі, хитається в полі пшениця,
Простягнулись до обрію гарні зелені жита.
Швидко час промайнув — і нива на сонці іскриться,
Жовтим колосом повним на вітрі повільно хита.
Так і наше життя пропливе сивим, мрійним туманом.
Промайнуть ці роки, швидко-швидко у даль побіжать.
Коли ниву ти, друже, засіяв злобою, й обманом,
Ти серйозно подумай, що будеш у вічності жать!
Ігор Попович
Переглядів: 4325