Пірнути в море Божої любові…
Пірнути в море Божої любові,
Де б’ють джерела чисті, мов кришталь,
Відчути розкіш і наснагу знову
І нелюбові скинути вуаль.
Багате, неосяжне і бездонне
Любові море – вічності прибій.
В лазурних хвилях човен не потоне,
Тут не розправить плечі буревій.
Струмки любові всі течуть у море,
Де стихнуть смуток, горе і плачі.
Відбилось небо у тобі прозоре,
А зорі цілуватимуть вночі.
Наповнюється море до розливу,
Щоб дати воду спрагненій душі.
Любові жде земля в його припливі.
До повноти, мій друже, поспіши!
А день новий благословення родить.
За обрій плине море, в небокрай.
Любові море в небо переходить,
Любові небо переходить в рай.
Володимир Сад
Переглядів: 1116