Біблія
До криниці чистої припала,
П’ю джерельну воду прохолодну,
Що життя дає душі голодній,
Спраглій і утомленій в печалях,
Між проблем буття мого земного
У стрімкій життєвій круговерті,
Коли, може, й близько вже до смерті,
Обійтися як мені без Бога?
І тому я в пошуках поради:
Як оце життя земне прожити,
Як зростати в вірі, не збідніти
І Твоєї скрізь триматись правди?
Відкриваю Твою вічну книгу,
Слухаю Слова Твої святії
І душею знову багатію,
І моїх сумнівів тане крига...
В ній — зв’язок століть, людини й Бога,
Вічне і минуле перетнулись,
Стомленого серця доторкнулись
Її вічні, віщії глаголи.
Мій Господь, як добре, що й для мене
Написав Ти вічне Своє слово —
Я його читаю знову й знову,
Щоб життя прожити не даремно.
Лідія Яремчук
Переглядів: 1379
