"Настійливо виважую слова"
* * *
Настійливо виважую слова
І кожне вивіряю чи не всоте.
Яка ж це каторжно важка робота,
Чоло аж сьомим потом залива.
Долоні, мов стара, пошерхла жерсть.
Та не бере мене від цього сором.
Вже не пером орудую, а ломом,
Вгризаючись у віковічну твердь.
Сорочку сіру вже плямує сіль,
Дзвенить о камінь лом, немов на сполох...
Не зупинюсь, бо чую владний голос
У звуках тих настійливих зусиль.
О ти, свята благословенна мить! —
Знайти наріжний камінь для будови,
Оте магічне життєдайне Слово,
Що не вмира, а все животворить!
Михайло Козубовський
Переглядів: 788
