Моя VIA DOLOROSA

Жорстокий свист бича, що рве невинне тіло...
Удар, іще удар, безжалісна рука
Замахується знов, нестримно й знавісніло,
Збираючи в кулак всю дику лють гріха.

А очі не мовчать: тваринна спрага крові
І пристрасна любов в дуелі двох облич!
І розсікає свист завмерлу тишу знову.
І заганяє в плоть залізні кігті бич.

Знайомий силует, загорнутий в сутану...
Зажди-но, хто ти? Стій! Назви своє ім`я!
Людина ти чи звір? Дай хоч на мить погляну,
Відкрий своє лице! О, Господи! Це ж я...

«Вклонімося царю!» — Насмішки і знущання.
Удари по щоках. Приниження і біль.
Злобо, в твоїх очах я бачу здивування:
Хтось явно програє невидимий двобій.

В терновому вінку, в червоній багряниці...
Та витримає хто зеніт Твоїх зіниць?!
Безпомічно тремтять розлючені убивці.
В агонії брехня безсило пада ниць.

Розпалюється гнів, помножений на натовп.
Господь несе хреста, продовжуючи шлях.
Звивається в серцях прадавній гріх затято,
Туманить чистий глузд в отруєних очах.

Я йду серед людей, гублюсь у протиріччях.
Цей внутрішній двобій... Він був в мені завжди.
Чому ж у цій юрбі знайомі всі обличчя?
Чому ці голоси подібні, як один?

Хто небудь поясніть, чому я всіх вас знаю!
Чи може хтось із вас мені відповісти?
Спиніться хоч на мить, я вас таки впізнаю!
Стривай! Та ти ж — це я! І ти! І ти! І ти!

Удар, іще удар! Рука тримає молот ―
Останній аргумент розтоптаного зла.
На Черепній горі зійшлись вогонь і холод,
Небесна височінь і пекла глибина.

Удар, іще удар… Так просто, без вагання…
О воїне, невже ти так до цього звик?
Хвилинку! Це чоло, ці жести, ця сутана,
Цей голос, ці слова, цей погляд з-під повік!

Куди ти? Зачекай! О не ховай обличчя!
Понура голова — лиш відповідь твоя?
Солдате, не тікай, поглянь мені у вічі!
Я так і знав, авжеж, ти —теж! І ти — це я...

Розп'ятий на хресті жорстокою юрбою,
Прощаючи усім лукаву, горду злість…
Я теж там був, Христе, сміявся над тобою.
З усміхненим лицем і з серцем, повним сліз.

Цим поглядом небес Ти обіймаєш серце,
Лихе і бунтівне, що так любило гріх.
Ти — зранений, блідий, засуджений до смерті,
Прибитий до хреста… Та все ж Ти — переміг.

Людина під хрестом. Вдихає повні груди.
Із поглядом ясним і чистим, як блакить.
Я знаю, хто вона. Підходити не буду.
Завмерла від добра, моя душа стоїть.

Дмитро Довбуш

Переглядів: 2265


Разработка веб сайтов

Non adventus Дмитро Довбуш

Єрусалим збентеженням пройнятий Ju Lia

Ісус Христос розп’ятий був не раз Ліна Костенко

Ісусові ніхто не допоміг… Юрій Тітов

А Він мовчав... Мовчання гучно било Юрій Вавринюк

А далі що? Оксана Кузів

Ангел молитви Олеся Білоус

Брейгель. «Шлях на Голгофу» Ліна Костенко

В Гефсиманськім саду Юрій Тітов

Відкричали, охрипши: «Варавву Володимир Сад

Він помирав. Один. Стражденний. Збитий Юрій Вавринюк

Він — Божий Син. Він небом обцілований Володимир Сад

Ведуть Ісуса до Пілата Василь Мартинюк

Ведуть Христа Петро Боско

Великодня п'ятниця ("В день тяжкої скорботи…") Надія Кметюк

Великодня п'ятниця ("Нині Божа Любов…") Надія Кметюк

Вхід у Місто — а виходу з цього міста нема Борис Херсонський

Гефсиманія Володимир Сад

Глибока ніч. В принишклому саду Володимир Сад

Глумилися над гідністю Месії Володимир Сад

Голгофський подвиг Олександр Войтицький

Голгофський хрест Олександр Войтицький

Для молитви я схилю коліна Зоряна Живка

Едемський сад — Всевишнього творіння Володимир Сад

Завіса Юрій Вавринюк

Згустилась ніч. Нависла тьма Надія Шибких-Загайська

Кифа. Перші півні Юрій Вавринюк

Любов ішла по Via Dolorosa Ігор Попович

Любов, прибита до хреста Лідія Меланіч

Мама Марія Марія Звірид

Марія Тарас Вихованець

Мовчить Голгофа і мовчить каміння Ольга Чорномаз

Моя VIA DOLOROSA Дмитро Довбуш

Нікому не дано зійти з хреста Ольга Чорномаз

На Страсну П'ятницю Надія Кметюк

Наснився хрест. І на хресті — я гину Світлана Береза

Не грійтесь біля чужих вогнів Олександр Войтицький

Не розіпніть Юрій Тітов

Опівночі Дмитро Довбуш

Остання вечеря Марія Звірид

Ось руки Лідія Меланіч

Пілат Тарас Вихованець

Пасха («Наша Пасха — Христос, і вона») Анатолій Бабачук

Пасхальна вечеря... Усе, як торік Анатолій Бабачук

Передсмертні хвилини Олександр Войтицький

Перш, ніж півень запіє... Ліна Костенко

Повік Розп’яття над жорстоким світом Ольга Чорномаз

Поцілунок Юди Галина Гунченко

Про друзів Євген Сергієня

П’ятниця Лідія Меланіч

Ранами Твоїми ми вилікувані Антонія Зоряна Шелепило

Розп’ятий на хресті… Галина Гунченко

Сім слів Борис Херсонський

Сім слів Ісуса Володимир Сад

Сад Гефсиманський. Вечір Світлана Касянчик

Скільки днів і ночей... Уже більш, як три роки Лариса Козинюк

Сонет розіп’ятому Христу Олеся Білоус

Спокуси пророків. МЕСІЯ Дмитро Довбуш

Стояла Мати у ногах Христа Оксана Кузів

Так недавно гриміла хвала… Володимир Сад

Ти, безперечно, відав той кінець Тетяна Свірська

Тиждень тому гриміла хвала Володимир Сад

Три хрести Зоряна Живка

У Чистий четвер Лідія Меланіч

Умиті руки — печальна повість Володимир Сад

Хітон Дмитро Довбуш

Хресна дорога ("Засудили до страти, як злодія, вбивцю") Лідія Вудвуд

Хресна дорога ("Червона рута там зростала") Надія Кметюк

Хресна дорога («Дорога мук кривавих і страждань») Лідія Вудвуд

Хрест Лідія Вудвуд

Христові муки Ігор Федчишин

Христос в пустині Надія Кметюк

Цар Лариса Мельник

Юда Тарас Вихованець

Юрба Юрій Вавринюк