Сім слів 

1. 

Тіло висить на хресті. Солдати смирно стоять. 
«Відпусти їм, Отче, бо не відають, що творять». 
Відбирають земне життя у Того, для якого «завжди» 
звичніше за все, що творилося там і тоді, 
а нескінченність — за все, що зробили в усіх кутках 
Всесвіту, за швидкоплинність часу. 
Де взяти Спасіння, якщо це поробили Спасу? 
Як уявити Всесвіт у прибитих до древа руках? 

2. 

«Істинно кажу, нині будеш зі Мною в раю». 
Я заспокою розбійницьку душу твою, 
хоча б за те, що ми пліч-о-пліч вмирали. 
Між труб заводських. Між людей, що віри не мали. 
Між в’язниць, лікарень. Між сліпців і поводирів. 
Серед реготу черні — кожен, неначе здурів. 
Ми з тобою воскреснемо. Але сьогодні завдання — 
вмерти. Скоротити страждання. 

3. 

«Ось син Твій, Маріє! Ось мати твоя, Іоанне». 
Христос висить на хресті, і кров сочиться із рани, 
і сліди від бича на виснаженому тілі. 
Його не впізнали. Зробили з Ним, як хотіли. 
А хотіли з життя з коренем вирвати, і в смерть зарити, 
а хотіли відкриті двері в небо на залізний засув закрити, 
але не зуміли — не вистачало сили. 

4. 

«Боже мій! Для чого Ти Мене залишив?» 
Напередодні суботи? Мабуть, щоб Я відпочив. 
Але не сам чи себе залишає Він в ці хвилини. 
Погребальні пелени, плач Марії, плач Магдалини. 
Саван — повторення тих пелюшок, в яких лежав, 
безсловесний, в народження день, 
Бог-немовля під переливи колискових пісень, 
серед бидляти в убогім хліві. Сенсу нема в журбі. 
Не плач, мій Боже! Обіцяю — я оживу в Тобі. 

5. 

«Прагну!» — не оцту з жовчю в губці наприкінці життя. 
Не біда, що для Мене нема ніякого пиття — 
ні компоту з вишень із яблуком і полуницею, 
але життя швидше вічне, ніж те, що вилітає птицею. 
Як нирець, Я вирину з безодні свого небуття. 
З голови до ніг повитий полотном, відпочиваю Я 
на савані, де навіки відображена плоть Моя. 

6. 

«Сталося!» Закінчена — ні, не книга, а тільки глава. 
Зм’якло тіло, впала на груди в терновім вінці голова. 
Сюжет для ікони — таких ікон мільйони. 
У насильницької смерті свої закони. 
Смерть упевнена, що завжди права.
 Їй милі ридання сиріт і вдів стогони. 
Щоб воскреснути, мусить померти істота жива. 

7. 

«В руки твої, Отче, я передаю Мій дух!» 
Люди думають: життя і смерть — це вогонь, що навік потух, 
не помічаючи ні життя у смерті, ні смерті в житті. 
Тільки в казках — на тіло покропи живою водою, 
щоб побачити: смерть не є віковічною, не є бідою. 
Що надгробний камінь, по якому повзають слимаки, 
опівночі буде відвалений силою ангельської руки.

Борис Херсонський

Переглядів: 355


Разработка веб сайтов

Ісус Христос розп’ятий був не раз Ліна Костенко

Ісусові ніхто не допоміг… Юрій Тітов

А Він мовчав... Мовчання гучно било Юрій Вавринюк

А далі що? Оксана Кузів

Ангел молитви Олеся Білоус

Брейгель. «Шлях на Голгофу» Ліна Костенко

В Гефсиманськім саду Юрій Тітов

Відкричали, охрипши: «Варавву Володимир Сад

Він помирав. Один. Стражденний. Збитий Юрій Вавринюк

Він — Божий Син. Він небом обцілований Володимир Сад

Ведуть Христа Петро Боско

Великодня п'ятниця ("В день тяжкої скорботи…") Надія Кметюк

Великодня п'ятниця ("Нині Божа Любов…") Надія Кметюк

Вхід у Місто — а виходу з цього міста нема Борис Херсонський

Глибока ніч. В принишклому саду Володимир Сад

Глумилися над гідністю Месії Володимир Сад

Голгофський подвиг Олександр Войтицький

Голгофський хрест Олександр Войтицький

Для молитви я схилю коліна Зоряна Живка

Едемський сад — Всевишнього творіння Володимир Сад

Завіса Юрій Вавринюк

Кифа. Перші півні Юрій Вавринюк

Любов, прибита до хреста Лідія Меланіч

Мама Марія Марія Звірид

Марія Тарас Вихованець

Мовчить Голгофа і мовчить каміння Ольга Чорномаз

Моя VIA DOLOROSA Дмитро Довбуш

Нікому не дано зійти з хреста Ольга Чорномаз

На Страсну П'ятницю Надія Кметюк

Наснився хрест. І на хресті — я гину Світлана Береза

Не грійтесь біля чужих вогнів Олександр Войтицький

Не розіпніть Юрій Тітов

Опівночі Дмитро Довбуш

Остання вечеря Марія Звірид

Ось руки Лідія Меланіч

Пілат Тарас Вихованець

Передсмертні хвилини Олександр Войтицький

Перш, ніж півень запіє... Ліна Костенко

Повік Розп’яття над жорстоким світом Ольга Чорномаз

Поцілунок Юди Галина Гунченко

Про друзів Євген Сергієня

П’ятниця Лідія Меланіч

Розп’ятий на хресті… Галина Гунченко

Сім слів Борис Херсонський

Сім слів Ісуса Володимир Сад

Скільки днів і ночей... Уже більш, як три роки Лариса Козинюк

Сонет розіп’ятому Христу Олеся Білоус

Спокуси пророків. МЕСІЯ Дмитро Довбуш

Стояла Мати у ногах Христа Оксана Кузів

Так недавно гриміла хвала… Володимир Сад

Ти, безперечно, відав той кінець Тетяна Свірська

Тиждень тому гриміла хвала Володимир Сад

Три хрести Зоряна Живка

У Чистий четвер Лідія Меланіч

Умиті руки — печальна повість Володимир Сад

Хітон Дмитро Довбуш

Хресна дорога ("Засудили до страти, як злодія, вбивцю") Лідія Вудвуд

Хресна дорога ("Червона рута там зростала") Надія Кметюк

Хресна дорога («Дорога мук кривавих і страждань») Лідія Вудвуд

Хрест Лідія Вудвуд

Христові муки Ігор Федчишин

Христос в пустині Надія Кметюк

Цар Лариса Мельник

Юда Тарас Вихованець

Юрба Юрій Вавринюк