«Скільки днів і ночей... Уже більш, як три роки»
* * *
Скільки днів і ночей... Уже більш, як три роки
Божий Син проповідував, істині вчив.
Він любові й добра показав всім уроки,
Щоб за прикладом цим кожний праведно жив.
Другом був для усіх, для простого народу.
Разом з ними ходив, рятував, лікував.
Але ті, хто вважав себе з царського роду,
Його вірного слова в собі не вміщав.
І чекали вони з нетерпінням нагоди,
Щоб за слово чи вчинок Ісуса судить.
Вони знали, що з Ним ходять цілі народи,
А вони ці народи хотіли спинить.
В передтиждень до Пасхи, юдейського свята,
Урочисто Ісус в святе місто в’їжджав.
Біля Нього людей там зібралось багато;
Кожний одягом, цвітом дорогу встеляв.
Промовляли: «Осанна! Осанна Цареві!
Син Давидів во ім’я Господнє гряде!»
Не мине й кілька днів, як по всій Іудеї
Заклик — треба розп’ята — так гучно пройде.
* * *
Звинувачення слухав Він тихо й покірно,
Бо ж на муки й страждання на землю прийшов —
Щоб усе, що написано, сталося вірно,
Щоби кожний у Ньому спасіння знайшов.
Погодився Пілат з домаганням народу
І наказ — розіп’ята! — нарешті сказав.
Так Спаситель усього гріховного роду
Наші тяжкі провини на Себе учим.
Накидали багряницю, били, сміялись,
І з колючого терну вінок одягли...
Страшно навіть подумати — люди знущались
Над Всевишнього Сином, як тільки могли.
Перед Ним іще шлях, що лежить на Голгофу...
На Собі Божий Син хрест нелегкий несе...
А жінки у сльозах виливають тривогу:
Хто ж від мук і від смерті Його вже спасе?
— Любі дочки, не плачте за Мною, не треба,
Так Христос утішав тих скорботних жінок.
— Відтепер вам потрібно ридати за себе,
Лити сльози печалі за своїх діток.
* * *
...Ось гора... Три хрести вже готові до кари...
Просить Син у Отця:
— «Ти пробач їм цей гріх...»
А як цвяхи вбивали, то перші удари
Плач в одних викликали, а в інших лиш сміх.
Десь о третій годині Ісуса розп'яли.
А на інших хрестах — два злодії із Ним.
Незабаром і сонце сховалось за хмари
Помирав в темноті Божий праведний Син.
Враз у храмі завіса надвоє порвалась;
Це був добрий від Господа знак на той час,
Адже в небо дорога усім відкривалась.
Та дорога, якою Ісус пройшов Сам.
* * *
Час пройшов — і здійснилось спасіння:
Від гріховного рабства звільнилися ми.
Сина Божого світле, святе воскресіння
Стало зіркою ясною в царстві пітьми.
Лариса Козинюк
Переглядів: 1006
