Хресна дорога
Червона рута там зростала,
Де Кров Господня з ран стікала...
О! Що ж ви робите з Ним, люди?!!
Жахливий розпач серце студить.
Заціпеніли всі створіння,
Німий переляк стис сумління.
О! Що ж ви робите з Ним, люди?!!
Як ваша совість жити буде?!
На глум і сміх Христа пустили,
Наругою і терням вкрили.
О! Що ж ви робите з Ним, люди?!!
Чи є в вас розум й серце в грудях?!
Криваве Тіло аж здригалось,
Каміння плакало, здавалось...
О! Що ж ви робите з Ним, люди?!!
Згадаєте, як пізно буде...
Плюють, сміються — аж регочуть:
Ну, що їм Правда — чуда хочуть
Ті, що над Господом глузують,
А перед демоном плазують.
Назустріч Скорбна Божа Мати:
«Мій Сину, Ти ідеш вмирати...»
О! Що ж ви робите з Ним, люди?!!
Ви ж — не пилати, не іуди.
Під тягарем хреста безсило
Паде зболіле Боже Тіло.
О! Хрест покути і Любові
На Тілі, збитому до Крові...
Побожний Киринейський Симон
Ступає поруч з Божим Сином,
Несе дорогою скорботи
Той хрест важезний до Голготи.
Дорога болю, сліз дорога...
Жорстокий світ вбиває Бога...
Ще каяття до них прибуде —
Спаде з очей і душ полуда.
І лиш хустина Вероніки
Обтерла очі і повіки,
Чоло скривавлене і губи.
О! Що ж ви робите з Ним, люди?!!
Єрусалимські доньки плачуть:
Хай Божий Син за все пробачить.
О! Що ж ви робите з Ним, люди?!!
Вас плем'я правнуків осудить.
Беззахисний перед катами,
За що зневажений так вами?!
За що знущаєтесь, о люди,
Щоб потім бити себе в груди?!
Христові муки пам'ятає
Червона рута, що зростає,
Мов краплі крові по Вкраїні,
І плачуть, плачуть люди нині...
О! Що ви робите?! О люди!
Чи є в вас розум й серце в грудях?!
Опам'ятайтесь, помоліться!
І від гріхів тяжких звільніться.
Надія Кметюк
Переглядів: 1086
