Велич Бога
Вірші про велич Бога
* * *
Дрімає річка. Всюди тиша.
Туман над травами лежить.
Травнева нічка. Хто опише
Її захоплюючу мить?
Хто може словом передати,
Красу казкову оспівати,
І таїну її відкрить?
І я стою, мов онімілий,
Травневу тишу з ночі п’ю...
Мабуть, цей край, святий і милий,
Лиш оспівати солов’ю...
Дивлюсь угору. Небо й тиша.
Я в Отчий дім думки несу...
Небесна земле, Хто опише
Твою омріяну красу?
Хто оцінити сповна зможе
Твій вічний ранок, Чисту й гожу
Любові Божої росу?
Мовчу. Замовкла пісня квола.
Едемську велич з неба п’ю.
Мовчу.
Бо небо
оспівать ніколи
Не вдасться навіть солов’ю.
Юрій Вавринюк