«Через наш сад біжать дощі навскіс»
* * *
Через наш сад біжать дощі навскіс...
Зникають за далеким перевалом.
І мама схожа на княгиню Ікс
У капелюшку з сірою вуаллю.
Мов янтарем набрякли щільники,
Де подих степу обіймає вулик.
На кожній рамці бджоли всі важкі,
Бо тільки-но з роботи повернулись.
Солодкі роси в танці їх оцім —
Із цвітом полудневим пополам.
І котиться по маминій руці
Янтарною краплиною бджола.
Бджолиний рід і знатний, і багатий,
В садах Едему він бере початок.
Працює у квітковому багатті,
Щоб цілий світ медами причащати.
Ця найдревніша із «цивілізацій» —
Господня мудрість в таїні природи.
Сповідує мораль високу — працю,
І цим так схожа до мого народу.
Ольга Чорномаз-Велиган
Переглядів: 440