Дай нам, Господи, очі бачити

Йде до заходу сонце над горами.
В чисту воду проміння сіється...
У Твоєму, здалося б, прозорому,
Скільки гам кольорових криється?!

Тінь соснового лісу гойдається
На зелених хвилях під веслами.
А в душі щось аж перевертається.
Звичні речі стають чудесними.

Білі хмари у небі блакитному...
Аромати повітря пряного...
У Твоєму, немов не примітному,
Скільки сховано філігранного!

З повсякденного і прозаїчного,
Із зажитого аж до буднів,
Б'є живе джерело поетичного.
Золоті ті ключі! ЧУдні!

Дай нам, Господи, очі їх бачити,
Дай нам слух досконалий їх чути,
Щоб нас розумом лиш не тлумачити
Те, що варто б ще й серцем відчути.

Світлана Касянчик


Разработка веб сайтов

Він — Бог, я — раб Степан Коханець

Вінець творіння Юрій Вавринюк

Вічне джерело безсмертя Меланія Павленко-Кравченко

Вдивляюся в неба безкраї простори Ігор Попович

Господь живе не в рукотворних храмах Ольга Лазарук

Дай нам, Господи, очі бачити Світлана Касянчик

Дрімає річка. Всюди тиша Юрій Вавринюк

Коли у Всесвіті ще не було людини Лариса Козинюк

Коли шумлять дерева у гаю Микола Савчук

Небесна таїна Мирослава Данилевська-Милян

Од віку до віку, від сходу до заходу сонця Лариса Козинюк

Осіннє надвечір’я Світлана Касянчик

Пісня природи Михайло Козубовський

Початок Володимир Сад

Розцвіли килими Євген Поліщук

Спалахнув світанок Володимир Сад

Твоє Ім’я Галина Гунченко

Тебе назву я СОНЦЕ, бо життя в Тобі Олеся Білоус

Ще одне невгамовне літо Лариса Мельник

Я не можу мовчати Михайло Козубовський

Я, Боже, в захваті, коли дивлюся Ігор Попович