Хвала

Хвала Тобі, хвала — за хвилі, що рокочуть,
Що грають ласкою довічної краси,
Хвала за ясний день, за тихий гомін ночі,
За розкіш ранньої й вечірньої роси.

Заутра чую глас — я ложе покидаю 
І в хмарах золотих я одсвіт Твій ловлю, 
Дивуюсь і молюсь, і ночі сон згадаю,
І серцем зрадуюсь, і знов Тебе хвалю.

Хвала Тобі, хвала — за хвилі, що рокочуть,
Що грають ласкою довічної краси,
Хвала за ясний день, за тихий гомін ночі,
За розкіш ранньої й вечірньої роси.

Я даль небес Твоїх і славлю й вихваляю,
І мудрість мудрую таємную Твою,
І лоно хвиль земних, де серцем я гадаю, 
Пишаюсь, радуюсь, ридаю, продаю.

Хвала Тобі, хвала — за хвилі, що рокочуть,
Що грають ласкою довічної краси,
Хвала за ясний день, за тихий гомін ночі,
За розкіш ранньої й вечірньої роси.

На ірій з півночі стокрила галич плине,
Я бачу хмари їх, я окрик їх ловлю,
І — син землі — між них, за ними серцем лину, 
І зникнуть вільнії — я знов Тебе хвалю.

Простір ланів моїх, німих, широкополих,
В чужині згадую — і тихо сльози ллю.
Кому мій тихий жаль, кому сльоза неволі, 
Душею ясною кого в той час хвалю?

Хвала Тобі, хвала — за хвилі, що рокочуть,
Що грають ласкою довічної краси,
Хвала за ясний день, за тихий гомін ночі,
За розкіш ранньої й вечірньої роси.

І знов, і знов, і знов — від ранку і до ранку 
Я чую серця труд, сльозу Твоїх очей,
Уста мої горять, палають без останку,
І лине знов хвала в пітьмі німих ночей...

За пісню вільную — хвала Тобі, хвала,
За думу гордую високого чола,
За ласку чар німих, нудьгу ночей минулих, 
За сумний перебір навіки струн заснулих.

Далеко там, за лоном океана,
З висот Твоїх німих я чую глас органа,
Тобі, Превишньому, несуть твоє осанна...

Хвала Тобі, хвала — за хвилі, що рокочуть, 
Що грають ласкою довічної краси,
Хвала за ясний день, за тихий гомін ночі,
За розкіш ранньої й вечірньої роси.

Микола Філянський


Разработка веб сайтов

Безмір найдрібнішого Оксана Кузів

Він — Бог, я — раб Степан Коханець

Вінець творіння Юрій Вавринюк

Вічне джерело безсмертя Меланія Павленко-Кравченко

Вдивляюся в неба безкраї простори Ігор Попович

Господь живе не в рукотворних храмах Ольга Лазарук

Дай нам, Господи, очі бачити Світлана Касянчик

Дрімає річка. Всюди тиша Юрій Вавринюк

Коли у Всесвіті ще не було людини Лариса Козинюк

Коли шумлять дерева у гаю Микола Савчук

Небесна таїна Мирослава Данилевська-Милян

Од віку до віку, від сходу до заходу сонця Лариса Козинюк

Осіннє надвечір’я Світлана Касянчик

Пісня природи Михайло Козубовський

Початок Володимир Сад

Розцвіли килими Євген Поліщук

Спалахнув світанок Володимир Сад

Твоє Ім’я Галина Гунченко

Тебе назву я СОНЦЕ, бо життя в Тобі Олеся Білоус

Хвала Микола Філянський

Ще одне невгамовне літо Лариса Мельник

Я не можу мовчати Михайло Козубовський

Я, Боже, в захваті, коли дивлюся Ігор Попович