Осіннє надвечір’я

Ховається сонце за пругом.
На жовтих листках Надвечір’я
Ліричну елегію пише
пучками сліпучого сяйва.
Так пишуть найближчому другу —
З любов’ю, зі щемом, з довір’ям —
Прощальну записку. Все дише
І світлом і смутком. Тут зайва
Поезій земних велемовність:
Всіх слів не знайти в словникові!
І згущенням фарб синтетичних
Не можна краси передати!
Римується осінь й духовність,
Коли поміж кленів величних
Від дива замреш на півслові.
І можеш лиш сльози ковтати.
І поруч Творця відчувати.

Світлана Касянчик


Разработка веб сайтов

Він — Бог, я — раб Степан Коханець

Вінець творіння Юрій Вавринюк

Вічне джерело безсмертя Меланія Павленко-Кравченко

Вдивляюся в неба безкраї простори Ігор Попович

Господь живе не в рукотворних храмах Ольга Лазарук

Дрімає річка. Всюди тиша Юрій Вавринюк

Коли у Всесвіті ще не було людини Лариса Козинюк

Коли шумлять дерева у гаю Микола Савчук

Небесна таїна Мирослава Данилевська-Милян

Од віку до віку, від сходу до заходу сонця Лариса Козинюк

Осіннє надвечір’я Світлана Касянчик

Пісня природи Михайло Козубовський

Початок Володимир Сад

Розцвіли килими Євген Поліщук

Спалахнув світанок Володимир Сад

Твоє Ім’я Галина Гунченко

Тебе назву я СОНЦЕ, бо життя в Тобі Олеся Білоус

Ще одне невгамовне літо Лариса Мельник

Я не можу мовчати Михайло Козубовський

Я, Боже, в захваті, коли дивлюся Ігор Попович