«Вдивляюся в неба безкраї простори»

*  *  *

Вдивляюся в неба безкраї простори — 
До мене моргають яскраві зірки.
Планети далекі — Господнії твори
Звіщають про велич Його крізь віки.
Промінчики сонця до нас присилають
Частинку любові Творця і тепла, 
Усе на землі тим теплом зігрівають,
Щоб слава й подяка Йому лиш була.

Нехай же лунає Тобі, Боже любий,
Подяка і слава із серця мого
За те, що Ти душу мою приголубив
В обіймах святих милосердя Свого.

У шелесті листя Творцеві подяку
Я чую, а також у співі дібров,
У щебеті птаства лунає подяка,
І плескіт води шле її знову й знов.
Нехай лине слава Тобі, Боже любий,
До неба летить і подяка, й хвала,
Нехай прославляють Тебе усі люди,
Нехай прославляє Тебе вся земля!

Ігор Попович


Разработка веб сайтов

Він — Бог, я — раб Степан Коханець

Вінець творіння Юрій Вавринюк

Вічне джерело безсмертя Меланія Павленко-Кравченко

Вдивляюся в неба безкраї простори Ігор Попович

Господь живе не в рукотворних храмах Ольга Лазарук

Дрімає річка. Всюди тиша Юрій Вавринюк

Коли у Всесвіті ще не було людини Лариса Козинюк

Коли шумлять дерева у гаю Микола Савчук

Небесна таїна Мирослава Данилевська-Милян

Од віку до віку, від сходу до заходу сонця Лариса Козинюк

Осіннє надвечір’я Світлана Касянчик

Пісня природи Михайло Козубовський

Початок Володимир Сад

Розцвіли килими Євген Поліщук

Спалахнув світанок Володимир Сад

Твоє Ім’я Галина Гунченко

Тебе назву я СОНЦЕ, бо життя в Тобі Олеся Білоус

Ще одне невгамовне літо Лариса Мельник

Я не можу мовчати Михайло Козубовський

Я, Боже, в захваті, коли дивлюся Ігор Попович