Мамо, Ви — дарунок неба
В її руках моє дитинство,
В очах весна цвіте садами.
Найбільше щастя — материнство,
Найбільше лихо — світ без мами.
Хто навчив любові Бога?
Хто навчив, як жити треба?
Мамо, Ви — моя дорога,
Мамо, Ви — дарунок неба.
Її душа — духмяне поле,
Її уста — в святій молитві,
Вона не зрадила ніколи,
Вона заслонювала в битві.
Вона — в піснях, вона — в турботах,
Її ім’я — високі храми.
Тут, на землі, чи на висотах,
Кохана Мама завжди з нами.
Василь-Богдан Мендрунь
Переглядів: 129
