«В наших рідних краях вже вдягнулась у золото осінь»

*  *  *

В наших рідних краях вже вдягнулась у золото осінь,
І кружляє там листя під вишнями меланхолійно...
Спочивають поля у замріяності безголосій.
Павутина пливе невисома, прозора, граційна...

На моїй чужині́ ще колишуться віти зелені,
Ще не змило з них пилу спекотного довгого літа.
А під небом ясни́м до порепаних сто́вбурів кленів,
Горнуть стебла тендітні, по-літньому сонячні квіти. 

В Україні давно відгриміли, відбли́скали зливи.
В Каліфорнії ми зачекались сезону з дощами.
Розглядаю життя через два дорогих об'єктиви —
І не бачу різниці великої, рідні, між нами.

Континенти, країни, далекі і близькі народи —
Розділяюча нас на культури та інше умовність.
Ми — єдина сім'я! І не просто частинка природи.
Скрупульозна робота.  Вінець! Ми у Бога — коштовність!

Б'ється серце моє від розчулення в світлому ритмі,
Переповнена щастям і вдячністю кожна клітина.
Все «своє» розчиняє блаженство простої молитви:
«Я — Твоя, я — утворена Богом Великим людина!»

Ця маленька Земля у  безмежному Всесвіті — диво!
Ще коли закладалось в основу наріжне каміння,
Вже співали «осанну» світа́нкові зорі щасливо,
Величали Творця за небачене досі творіння.

Бог мене вкорінив у прекрасних країнах планети,
В чарівному куточку Вселеної поміж зірками.
...Чую закид колючий: Вернись до реальності! Де ти?
Скільки зла біля нас! Скільки вбогості й горя між нами!

Я давно не сліпа. І давно — не наївне дівчатко.
Захлиналась слізьми і боялася збігу обставин...
У найдовших шляхів є свої самобутні поча́тки.
Нам до Щастя? Тоді, повертаймось до витоків Слави!

Той, хто всі кольори́ звів у синтезі білого світла,
Має наміри добрі для блага на кожну людину.
І якщо на фундаменті істини зводяться житла,
Не зламає їх шторм, нас в руїнах Творець не покине.

Та не думаймо тільки, що часу в запасі з лихвою —
Зеленіють садки, а чи вкраплена в золото просинь.
Я ще зовсім недавно, здається, була молодою.
А уже в часописі жовтнева сторіночка... Осінь...

При́йде скоро й сюди оксамитова, лагідна тиша,
І губитиме в травах скрипкові ключі золотаві,
На серпанку туманів ноктюрн листопадом напише —
Пряну музику ночі в зажурено-чистій октаві...

Віддзвенить і вона... Вкриє листям під кленами квіти.
Ну, а потім і листя розвіють вітри по дорозі...
Слава Богу за те, що ми вічності світлої діти.
Він останній рядок Сам допише за нас в епіло́зі...

І коли все мине, розгоряться і ру́нуть стихії,
Ще прекрасніший світ заіскриться у небі ново́му.
...А цікаво — там листя також восени золотіє?
Чи осіння краса подарована нам лиш на цьо́му?...

Світлана Касянчик

Переглядів: 88


І в терпіння є сенс, коли ділиш його на двох Ольга Ткач

Іду додому Лідія Яремчук

Іду додому... Тихо навкруги Домініка Дем

А коли промине все дочасне Світлана Касянчик

А я цей світ так просто не покину Марія Пишук

Бог прийме мене Євген Поліщук

Буває так, що не буває слів Ольга Лазарук

В далекі мандри до небес прекрасних Ігор Попович

В наших рідних краях вже вдягнулась у золото осінь Світлана Касянчик

Він сказав: «Я прийду несподівано!» Ольга Лазарук

Вічні оселі Василь Процюк

Властиво людині душею тягнутись до Раю Ольга Ткач

Всі ріки течуть до моря Юрій Вавринюк

Гості Оксана Кузів

Два береги Галина Манів

До небес Володимир Сад

Досягнути неба Петро Боско

Доторк неба (диптих) Зоряна Живка

Душа моя ще юна, як колись Лідія Вудвуд

Душа чекає, Господи, Тебе Олена Романішина

Душа — як політ у птахи Ольга Лазарук

З останніх сил пульсує в небі зірка Микола Савчук

Заглянути за грози і вітри Тетяна Свірська

Зажурились думи. Журавлями... Ольга Міцевська

Затісно думкам у слові Тетяна Свірська

Звичка Дмитро Довбуш

Земля не мертва Юрій Вавринюк

Зустріч Віра Кушнір

Йду до вітчизни Олександр Войтицький

Коли ми прийдемо додому Світлана Касянчик

Крізь морок світу засвітила вічність Віка Яричевська

Крізь темряву Тарас Вихованець

Країна вічна Ігор Попович

Крок Дмитро Довбуш

Мій час Сергій Рачинець

Мелодії часу Ольга Міцевська

Мене чекає небесне місто Юрій Вавринюк

Ми всі підзвітні перед вічністю, панове Володимир Сад

Минає день. Закінчиться зима Віка Яричевська

Мої сліди Сергій Рачинець

Ніколи іншої мене не буде Віра Кушнір

На що Небесне царство схоже? Зоряна Живка

Небесний Єрусалим Зоряна Живка

Небо Едему Дмитро Довбуш

Невидимі руки Віра Кушнір

Невпинно, мов на крилах, час летить Ігор Попович

Незбагненний, сяючий, незвичний Ольга Чорномаз

Ото, незабаром приходжу! Ольга Міцевська

Поклик вічності Тарас Вихованець

Половіють утомлені роки Володимир Сад

Пориви вітру задувають зблиски неба Олеся Білоус

Поцілунок вічності Ольга Міцевська

Прагну неба Сергій Рачинець

Прагну неба Ольга Міцевська

Приготуйся, душе… Володимир Сад

Прийме Господь Євген Поліщук

Росинка Віка Яричевська

Силуети вічності Ольга Міцевська

Скоро зустріч Галина Левицька

Спогад про рай Лариса Мельник

Стою я перед Вічності дверима… Марія Пишук

Ти забери мене із цього дня Тетяна Свірська

Туман вогненна розтинає спиця Григорій Хубулава

У трепеті замріяної тиші Ольга Міцевська

Чекання Юрій Вавринюк

Я додому іду Володимир Сад

Я не знаю, чи буде то пізнього вечора Ольга Лазарук

Я не можу збагнути осінь Юлія Тонего

Я не помру! Лідія Меланіч

Я не стою на березі печалі… Юрій Тітов

Я прийду незабаром Любов Омельчук

Я хочу, щоби біля Бога Марія Дем'янюк

Як мало ковточка тиші! Тетяна Свірська