Мій край і зрада

Мій любий краю, чом твоя земля
Із вірністю вирощувала зраду,
І ворог кожен, що ішов здаля,
Втішався нею на твою загладу?

І хто тобі приніс насіння те,
Що, в ґрунт упавши, пишно забуяло?..
І осквернилось ним усе святе,
І воля заросла — її не стало.

Воно вросло в серця, воно вросло в уми,
Все шириться і глибше уростає.
Чи любий ти між власними людьми?
Самі слова, любові діл немає.

Ось прислужився Ніс — Батурин у крові.
Жах відчаю досяг тебе зненацька.
А Галаган відзначився собі —
І запалала вольниця козацька.

І що не діло — зрада. Що не крок —
То покладе хтось камінь на дорогу...
Мій любий краю, ти затих, замовк,
Лиш небу відкривав свою тривогу.

Не можуть помиритися сини.
І де їх двоє — шабля там і підступ.
Чужинцю в ноги хиляться вони —
І знов запроданство, і знову відступ.

Ярмо і плач, і роздуми журні
Гнітили плоть твою, гнучку і дужу.
І лиш твої не сковані пісні
Всім свідчили про вільнолюбну душу.

Любові хочеш ти, мій краю дорогий,
Любові щирої, щоб всі жили із нею.
Та кожен любить на землі твоїй
То зиск, то славу, то якусь ідею.

Ти нині вільний милістю небес.
Тебе, мій рідний, вже далеко знають.
І світ байдужо дивиться увесь,
Як нівечать тебе і обкрадають.

Хто сито їсть з твоїх багатих піль,
Хто клявсь тобі у вірності й любові —
Доклав тепер небачених зусиль,
Щоб з жил твоїх напитись більше крові.

Буяє зрада. Лист її пружний.
Проникла мало не на кожен клаптик...
Хто краде у безкарності своїй,
Того назвеш, мій любий краю, — зрадник.

Мій любий краю, хочу бачить день,
Коли зів'яне зрада на роздоллі,
Коли почую радісних пісень
Твоїх дітей на українськім полі.

Мій любий краю, хочу бачить я
Того, Хто нищить бур'яни зрадливі,
Хто сіє приязнь на твоїй землі,
Дає врожай багатий, щедрий ниві,

Хто вірність зрощує в серцях людських,
Любов'ю повнить до стежок дитячих,
Хто приголубить радий геть усіх
І просвітлити всіх людей незрячих.

О, тільки з Ним, мій краю, із Христом
Собі повернеш і синів, і дочок.
О, як ти збагатієш всім добром!
О, як цвістиме кожен твій куточок!

І зради зерна вже не проростуть,
Хоч буде розсівати їх лукавий.
З Ісусом, краю мій, твоя щаслива путь,
Твій шлях багатий і яскравий.

Василь Мартинюк

Переглядів: 675


Разработка веб сайтов

Антистрес Володимир Сад

Батьківська земля Сергій Рачинець

Благальне Юрій Вавринюк

Благання України Василь Мартинюк

Блищать на сонці злоті куполи Лідія Меланіч

В пречисте тіло впилися кати

Відкинула Бога країна моя Тетяна Свірська

Великий день Дмитро Довбуш

Волинь Лідія Вудвуд

Воскресни, рідна Україно! Надія Кметюк

Все від Бога Лідія Вудвуд

День тих, хто захищає нашу Вкраїну Борис Херсонський

За нами — Україна і Дніпро Сергій Рачинець

Квіти на Майдані Юрій Вавринюк

Коли душа заходиться плачем Ольга Чорномаз-Велиган

Мій край Мирослава Данилевська-Милян

Мій край і зрада Василь Мартинюк

Мій любий краю Василь Мартинюк

Ми – українці Юрій Тітов

Мої мрії, немов зорепад Олена Романішина

Мовчання Бога Юрій Вавринюк

Молитва («Над нашими полями, над селами») Юрій Клен

Молитва («Несу Тобі, Господи, душу обпечену») Юрій Вавринюк

Молитва за Україну Борис Херсонський

Молитва матері Ігор Федчишин

Моя земля Володимир Сад

Моя Україна Мирослава Данилевська-Милян

Мрія Мирослава Данилевська-Милян

Навала ординська Володимир Сад

Навернись Україно Олександр Войтицький

Нескорена Володимир Сад

Отакий ми народ Ольга Лазарук

Поклонись Сергій Рачинець

Прийдімо до прозріння Раїса Обшарська

Прости, мій Господи… Віра Омельчук

Рідна мова Володимир Сад

Рідна хата Лідія Вудвуд

Сіра зона Ольга Міцевська

Саваот Дмитро Довбуш

Свойого власного шукаймо родоводу Сергій Рачинець

Скільки Дмитро Довбуш

Сонцечола Княгиня Мирослава Данилевська-Милян

Спаси нас, Господи! Вікторія Рутковська

Тебе любити своєю мовою Антонія Зоряна Шелепило

У кожного тепер своя Голгофа Марія Пишук

У нас є зброя, тиха і тендітна Олена Несміян

Це Твоя війна, Боже мій Ольга Чорномаз-Велиган

Чи чуєш, Боже Сергій Рачинець

Як мати… Ольга Міцевська