Свята на самоті

Ви кажете, мовляв, ніколи у житті
Не ждали, що пройдуть свята на самоті?

Не вийти між людей в новенькому вбранні.
Не з'їхатись рідні на довгі вихідні.

Не з'їсти шашлика, не випити гуртом —
Ні радісних обійм, ні жартів за столом.

Не вибратися в ліс, у місто чи село,
До церкви, врешті-решт — коли таке було?

Коли таке було? А навіть на Різдво!
Де світло у хліві було лише для двох.

Або, коли в Христа засяяло лице —
Лиш троє на горі дивилися на це.

І навіть на ослі у натовпі осанн —
Між сотнями людей Ти можеш бути Сам.

Ти можеш бути Сам у маренні душі,
Як друзів зморить сон в саду на спориші.

Як вимовить в пітьмі, ховаючись в рядно,
Найвідданіший з них: «Я з Ним не заодно...»

В пустелі, на горі, прибитий до хреста —
Він був на самоті! А нам тепер — свята.

А нам тепер свята — ковбаси, пиріжки...
Від Пасхи до Різдва проносяться роки.

Міняються часи, а ми — які й були:
Не чуємо Христа за криками хвали.

Фарбуємо яйце і святимо хліби —
Нікуди не втекти від ситої юрби...

А тут прийшли свята, і раптом — ти один!
Роз'єднує людей всесвітній карантин.

Самотні йдуть жінки до гробу на зорі.
Самотні уночі без риби рибарі.

Самотня і пуста дорога в Еммаус.
Та тут мандрівникам являється Ісус!

І в горницю сумну, здолавши опір стін,
Являється Господь у їхній карантин!

А може, це наш шанс — хоча би раз в житті
Побути на свята з Христом на самоті?

Прийми цю тишу в дар, мовчи і говори.
Він виведе тебе за мури і двори.

До тої висоти, з якої видно храм.
До тої, де душа відкрита всім вітрам.

Де все таке дрібне — сири і балики,
А радість — прямо тут, на відстані руки.

І перш ніж Він Себе від тебе вознесе,
Від щастя не забудь вклонитися за все.

За кожен Божий день у ясності святій,
За тишу молитов, безлюдність літургій.

А раптом це таки полюбиться тобі —
І більше не підеш до ситої юрби?

Не кожен має дар — пізнати цю мету:
Ділити із Творцем вселенську самоту…

Дмитро Довбуш

Переглядів: 117


Разработка веб сайтов

CREDO Тарас Вихованець

І вас колись за «просто» розпинали? Оксана Кузів

І хто ми є? Усі усім мільйони Лідія Вудвуд

Акція Ольга Міцевська

Білий аркуш Олена Романішина

Бере розбіг нове тисячоліття Володимир Сад

Божий дар Ігор Федчишин

Буває наші злети і падіння Домініка Дем

В світі ділків і прагматиків Тетяна Свірська

Вічний мандрівник Юрій Вавринюк

Вересневий ранок Василь Мартинюк

Весна сипнула жовтизни... Юрій Вавринюк

Виліпити Людину Оксана Кузів

Всі війни починаються в душі Світлана Касянчик

Все мине... Світлана Касянчик

Вчителям Лідія Вудвуд

Годинник, маятник і часу плин Володимир Сад

Гонить вітер листя по дорозі Галина Гунченко

Графік суєти Ольга Міцевська

Гребу щосили. Нерви, наче струни Юрій Вавринюк

Давидові псалми. Псалом 12 Тарас Шевченко

Давидові псалми. Псалом 81 Тарас Шевченко

Двері несміло тихцем відхилю Володимир Сад

Де взяти миру? Наталія Марценюк

Девальвація слів Василь Мартинюк

Доброта Лідія Вудвуд

Донечці Домініка Дем

Дороговказ Юрій Тітов

Екологія душі Юрій Вавринюк

Емігранти Юрій Вавринюк

Життєві пазли Юрій Вавринюк

Життя ("Дзвінкий дитячий сміх, як в темряві іскрини"") Юрій Вавринюк

Життя ("Різдво, Великдень, Спасівка, Покрова") Олекса Бригас

Життя («Життя — клейнод», — так мовиться в народі) Степан Коханець

Життя моє, ти — світлий дар Творця Юлія Тонего

Життя нагадує гірський хребет Михайло Козубовський

Життя не перепишеш… Володимир Сад

Життя спливло. Знесилені світанки... Юрій Вавринюк

Життя щодня нам щось нове несе Степан Коханець

Життя — театр Оксана Кузів

Життя — це стежка в полі Олена Романішина

Жовтий листопад Галина Гунченко

Жорна днів Сергій Рачинець

Заметіллю летять роки Ігор Попович

Земля просякла до основ гріхами Володимир Сад

Казала бабця: «Усім честь мила!» Ольга Лазарук

Коли йдеш не за кордоном десь Ольга Лазарук

Коли стають іудами брати Ольга Чорномаз

Конспект життя Юрій Вавринюк

Кредо ("Живе людина в світі, — вчиться, діє") Степан Коханець

Летить життя у проміжках доби Олеся Білоус

Листок Юрій Вавринюк

Люблю життя Любов Омельчук

Любов земна. Стежина в полі Олеся Білоус

Мені, насправді, небагато треба Тетяна Свірська

Ми живемо між вчора і завтра Володимир Сад

Ми повинні пройти… Ольга Лазарук

Монолог Юрій Тітов

Наш світ минає віри острівець Ольга Чорномаз

Не жалійте Сергій Рачинець

Не кажи, що убогий світ Оксана Кузів

Не обминайте сироту Василь Процюк

Не придумуй собі героїв Тетяна Свірська

Немає часу, — кажем, біжучи Юрій Вавринюк

Ниву орали тато Сергій Рачинець

Нуртує в грудях млосно дух весняний Михайло Козубовський

Осіннім сумом схлипують шибки Володимир Сад

Осінь Галина Гунченко

Останній дзвоник літа Юрій Вавринюк

Отак живемо Вадим Крищенко

Під скибу часу Марія Пишук

Падає час у вічність Світлана Касянчик

Порятунок Василь Процюк

Прийдешньому 21-ому Василь Мартинюк

Прийдуть жнива Лідія Вудвуд

Про вік Юрій Вавринюк

Прости нам, Боже Світлана Касянчик

Самотність Юрій Вавринюк

Свята на самоті Дмитро Довбуш

Сита байдужість Марія Звірид

Спішать роки невпинною ходою Ігор Попович

Сухим, безрідним перекотиполем Ольга Чорномаз

Так схожі дні Роман Цуман

Таке земне життя… не відає нестачі Михайло Козубовський

Твій храм Любові сяє для усіх Юрій Тітов

Терпеливо ідемо угору Володимир Сад

Тримає нас земне тяжіння Володимир Сад

У кожного своя здобута правда Тетяна Свірська

У смутний час тривожний Михайло Козубовський

У чеканні є високий зміст Лідія Вудвуд

Убійники, грабіжники й обманці Василь Мартинюк

Уникаю я слова «вік» Михайло Козубовський

Хмурі дні, ясні дні Роман Цуман

Храм Володимир Сад

Цінуймо час Лариса Козинюк

Чому так сталося? Любов Омельчук

Чому так страшно, як машина... Олеся Білоус

Шляхи, які обираємо ми Ольга Чорномаз

Що шукаєш? Оксана Кузів

Я не гордую навіть міні-шансом Михайло Козубовський

Я не знаю, скільки на землі Ольга Лазарук

Я повинен ще трошки пожити Юлія Тонего

Як не хочеться, щоб пустоцвітом Володимир Сад

Якщо поміркувати, як годиться Домініка Дем