Псальма СІІ

Господи, услыши молитву мою.

Почуй мою молитву, 
Боже, приникни до мого стогнання, 
не гайся до мене озватись 
під час тяжкого бідування.

Як дим, літа мої пощезли, 
як глина в горні, я зсихаю, 
травою зв’яло моє тіло, 
і хліба з’їсти забуваю.

Од тяжкого мого стогнання 
прилипла кість моя до кожи.
Я, мов неясить у пустині,
Я, мов той пугач на руїні.

Не знаю сну, сиджу, сумую, 
як одинокий птах на криші.

Пантелеймон Куліш


Разработка веб сайтов