Святі вогні

Ні шляху, ні стежини — 
Завія, заметіль. . . 
В лице — крихкі крижини 
І вітер звідусіль. 
А йти і йти ще треба 
У темряві степів. . . 
Та раптом — що це? — з неба, 
Мов янголиний спів.
Немов блискітка — в вічі, 
І в сніжній далині 
Десь свят-вечірні свічі 
Засяли у вікні. . . 
Усім, що у дорозі, 
І вдома у добрі, 
Хто в щасті і тривозі 
Жде світлої зорі; 
Усіх, що заблудились, 
Господь не забува 
Всім щедро засвітились. 
Святі вогні Різдва!

Микола Щербак


Разработка веб сайтов