ADVOCATUS DIABOLI (Оборонець диявола)
Як стану перед вогняним твоїм лицем,
спокійний, без покори,
не переляканий свого життя кінцем,
до каяття не скорий,
питатимеш мене про всі мої діла,
скажу, немов тепер це:
«Моя душа поплямлена життям і зла,
але поглянь на серце».
Тоді ти покладеш на терези ваги
всю мою гордість, всю любов,
глядітиму без ляку, хоч не був плохий,
бо серце переважить знов.
Одначе передчасна радість є моя,
і нетривала, і оманська,
бо раптом розум зашепоче, мов змія:
«Твоя любов була поганська».
Богдан-Ігор Антонич
Переглядів: 573
