ASCENSIO (Вознесення)

Замкнулись неба двері,
замкнулись неба срібні брами,
ти відійшов в етері,
німа журба лишилась з нами.

О ти, зневіри терне,
що раниш нам душу голу!
Коли, коли нам верне
з галузкою надії Голуб?

Читаємо письмо,
слова розсипані на труш,
вознесення ждемо
приземних, бідних наших душ.

Мов море в час прибою
із берегів тікає круга,
щоденно за тобою
летить до неба людська туга. 

Богдан-Ігор Антонич

Переглядів: 506

• Вознесіння