Віфлеємські пастухи
(В Різдвяну ніч)
Розірвались чорні хмари,
Зникли тіні степові,
Десь прокинулись отари
І спокійні вартові.
Мов Корона-діадема
Світової красоти,
Ясна Зірка Віфлеєма
Промінь кинула святий.
В шатах ночі блиск пророчий
Все обняв і обгорнув
І в закриті сонні очі
Палом радості дмухнув.
Мов позбавлені полуди,
Очі глянули сміліш,
І юнацькі дужі груди
Сколихнулись веселіш.
Діти праці, діти степу,
Що з отарами зросли,
До гріховного вертепу
Дивну радість понесли.
Радість змученого стану,
Дивну зіроньку із зір –
Щастя, волю довгождану
І душевний тихий мир!..
Григорій Чупринка
Переглядів: 574
