Над Йорданом
В пустині рамах
святий Йордан...
Верхи Юдеї — в райдужних гамах...
Над берегом лунає голос, неначе дзвін.
Це він —
Пророк Йоан —
народ свій до покути зве:
«Збудися, сонний люде!
Збудись, на жертву — труди!
Покайтеся ви, фарисеї —
о, ви! Свідомі ви мети?!
Вам горе буде!
Творіть із народом одно!»
………..
І затривожилась юрба:
«О, хто ти, хто?!»
«Предтеча Того, що гряде...
Нехай принизиться гора...
Нехай заповниться провалля...
Крива ж дорога знов хай буде права!
Тоді Месію вам зішле Єгова!
І прийде Слава!»
…………...
І кається юрба... і жде... готова...
………….
Тоді...
Розпрозорилась понура темінь...
По чорній ночі лице Йордану
ясніти стало,
води холодної мутної струї
в безодню моря йдуть...
З джерел Гермону нові хвилі
пливуть... пливуть...
Щезає тінь...
У золоті... у сяйві неба
ясніє путь,
і золото паде на рінь...
Тоді... в цей день
від барв і пахощів, і від пісень
яснів ввесь світ...
І олеандрів рожевий цвіт
на побережжі вкрив гострий кремінь...
Зашелестіло галуззя лоз...
На кришталевій Йордану тоні
у сніжно-тканім білім хітоні
явивсь народові Христос!
………….
Могутній гомін в'ється довкола:
«Живим Ти словом і світом Ти!
Огнем на чин — нас охрести!»
………..
Святий Йордане, о наш Йордане,
живих нам струй з джерел добудь!
Змий наші рани
і очисти нас з усіх провин,
і покріпи нас на дальшу путь...
О водо, водо, із джерела,
Ти освяти нас на жертву чин!
Дай пити нам життя!..
Уляна Кравченко
Переглядів: 380
