Ченці

Ідуть ченці старої Лаври — 
Вбирають серцем Божу суть. 
Хоч сонце б’є у всі литаври — 
Вони у чорному ідуть. 
Обличчям на ікони схожі, 
Легка задума на чолі. 
Вони — немов повпреди Божі 
На цій згріхованій землі.

Господу помолимся за усе і всіх, 
Щоб не впасти в скверну нам, обминути гріх. 
Господу помолимся за усіх і все, 
Може, змилосердиться, від ганьби спасе. 
Всі ми, всі ми грішники, що не говори, 
Тож піднять не бійтеся очі догори. 
Господу помолимся, бо давно пора — 
Во спасіння наших душ, правди і добра.

Хоч в темному, а тіні світлі, 
Ідуть ченці у Божий храм. 
Вони живуть на цьому світі, 
Щоб совісніше стало нам. 
Я ближче підійду і стану, 
Щоб уловити кожен рух, 
Із серця відігнать оману 
І оживить небесний дух.

Господу помолимся за усе і всіх, 
Щоб не впасти в скверну нам, обминути гріх. 
Господу помолимся за усіх і все, 
Може, змилосердиться, від ганьби спасе. 
Всі ми, всі ми грішники, що не говори, 
Тож піднять не бійтеся очі догори. 
Господу помолимся, бо давно пора — 
Во спасіння наших душ, правди і добра.

Вадим Крищенко

Переглядів: 69


Разработка веб сайтов