Ченці

Ідуть ченці старої Лаври —
Вбирають серцем Божу суть.
Хоч сонце б’є у всі литаври —
Вони у чорному ідуть.
Обличчям на ікони схожі,
Легка задума на чолі.
Вони — немов повпреди Божі
На цій згріхованій землі.

Господу помолимся за усе і всіх,
Щоб не впасти в скверну нам, обминути гріх.
Господу помолимся за усіх і все,
Може, змилосердиться, від ганьби спасе.
Всі ми, всі ми грішники, що не говори,
Тож піднять не бійтеся очі догори.
Господу помолимся, бо давно пора —
Во спасіння наших душ, правди і добра.

Хоч в темному, а тіні світлі,
Ідуть ченці у Божий храм.
Вони живуть на цьому світі,
Щоб совісніше стало нам.
Я ближче підійду і стану,
Щоб уловити кожен рух,
Із серця відігнать оману
І оживить небесний дух.

Вадим Крищенко

Ченці

КРИЩЕНКО Вадим