На Святий вечір
Вікно.
На нім маляр-мороз
Малює біллю й сріблом
Душі-квіти:
Китиці безаромних тубероз:
На їх вітках роса так тьмаво світить.
По середині хати Стіл.
Кругом, як слід,
Розставлена посуда.
І дідухом притрушений весь піл,
І образи,
Немов чекають чуда.
В куті дідух.
Біля дверей
Стоїть і ніби теж
Когось чекає,
Що на Свят-вечір мав прийти.
Він злий:
Опівніч, а нікого ще немає.
Вже на столі
Дванадцять свіч
Догоряє.
Димок кругом снується,
Аж сльози образам спливають з віч...
Чому ж ніхто,
Ніхто тут не явиться?
Невже ж спізнилися?
Невже ж Забули?..
І питання,
Як з клубочка
Нитки,
Снуються...
Не прийшли...
Еге ж!
Ми без землі,
Без волі, слави,...
...точка!
Богдан Лепкий
Переглядів: 602