На Святий вечір

Вікно.
На нім маляр-мороз 
Малює біллю й сріблом 
Душі-квіти:
Китиці безаромних тубероз:
На їх вітках роса так тьмаво світить.

По середині хати Стіл.
Кругом, як слід,
Розставлена посуда.
І дідухом притрушений весь піл,
І образи,
Немов чекають чуда.
В куті дідух.
Біля дверей 
Стоїть і ніби теж 
Когось чекає,
 
Що на Свят-вечір мав прийти.
Він злий:
Опівніч, а нікого ще немає.
Вже на столі 
Дванадцять свіч 
Догоряє.
Димок кругом снується,
Аж сльози образам спливають з віч... 
Чому ж ніхто,
Ніхто тут не явиться?

Невже ж спізнилися?
Невже ж Забули?..
І питання,
Як з клубочка 
Нитки,
Снуються...
Не прийшли...
Еге ж!
Ми без землі,
Без волі, слави,...
...точка!

Богдан Лепкий

Переглядів: 4


Разработка веб сайтов