Різдвяний вечір («Різдвяний вечір. Сніг притряс дорогу»)

Різдвяний вечір. Сніг притряс дорогу, 
Мов білий килим перед ноги кинув 
Тим, що ідуть молитись в церкву Богу. 
Пішли. Останній гомін кроків згинув 
І розплився у святочній тиші,
Що із небес злітає на долину.

Мороз на вікнах срібне квіття пише, 
Смерк сірі тіні метає по хаті,
В куті живицею ялинка дише.
Часом горобчик сяде на загаті.
Часом дідух при дверях ворухнеться, 
Як духи, мрії літають крилаті, —
А серце згадує і сумно б'ється.

Богдан Лепкий

Переглядів: 85


Разработка веб сайтов