Різдвяний вечір («Різдвяний вечір. Сніг притряс дорогу»)
Різдвяний вечір. Сніг притряс дорогу,
Мов білий килим перед ноги кинув
Тим, що ідуть молитись в церкву Богу.
Пішли. Останній гомін кроків згинув
І розплився у святочній тиші,
Що із небес злітає на долину.
Мороз на вікнах срібне квіття пише,
Смерк сірі тіні метає по хаті,
В куті живицею ялинка дише.
Часом горобчик сяде на загаті.
Часом дідух при дверях ворухнеться,
Як духи, мрії літають крилаті, —
А серце згадує і сумно б'ється.
Богдан Лепкий
Переглядів: 478
