Думи буття

Символ віри 

Вірю в єдиного Бога: крім Бога, нічого немає, 
Вірю, що є тільки дух, космос же прояв його. 
І що свідомість моя єсть око єдиного Духа, 
Котрим себе озира втілене в космос Буття. 
Вірю, що світ матер’яльний не єсть абсолютна реальність, 
Вірю, що час і простір теж абсолютні не більш: 
Вічність не більша ніж мить, як і мить не коротша за вічність, 
Точка й безмежність світів у Всеєдинім — одно. 
Вірю, що втілення духа, котре ми вбачаємо й чуєм, 
Справді є зовсім не те, чим ми вбачаєм його. 
Тілом і духом обмежені, що воно є, ми не знаєм, 
Хоч до спізнання все більш розум наближує нас. 
Вірю, що межі розсунуться сили людської істоти 
І крізь завісу Буття зможемо ми зазирнуть. 

II 

Свідомість 

Чи реально я існую? 
Що таке моя свідомість? 
Як погодити єдиність 
З існуванням душ без ліку? 

По планетах незчисленних, 
Що в краях безмежних плинуть, 
Скільки душ людських — і кожна 
Є собою світ окремий. 

І свідомість кожна — космос 
І немов Буття окреме, 
Дух од інших незалежний, 
Що ввесь світ об’єктивує. 

Чи не є свідомість наша 
Те єдине, те найвище, 
Що втіляється в природу, 
Робить атоми живими? 

Може, іншої й немає, 
І єдиність — звук порожній? 
Може, тільки дух наш творить 
І Буття, й його закони? 

Ні, хто створений, не творить. 
Я не вірю, щоб маленький 
І обмежений на силах 
Дух наш був творцем найвищим. 

Я не вірю, що Єдиність — 
Тільки душ окремих сума, 
Як не може світ складаться 
З незалежних елементів. 

Що ж таке свідомість наша? 
Дійсний справді, хоч маленький, 
Нерв чуткий, котрим Єдиність 
Відчуває існування: 

Нерв живий Буття живого, 
Поза часом і простором, 
Що в клітину матер’яльну 
В тілі нашому втілився.

Володимир Самійленко

Переглядів: 7


Разработка веб сайтов