Святий вечір («Свято веселеє нас привітало»)
Свято веселеє нас привітало,
Свято, найбільш укохане в народі,
Будьмо ж веселі, журитися годі,
Набік лихеє, кого що спіткало,—
В святий вечір.
Будьмо веселі, всі клопоти киньмо,
Хто ма кохання, втішаймось коханням.
Даймо в нас волю всім добрим бажанням
І без злоби проти ворогів стріньмо —
Святий вечір.
Стріньмо, як дітям народу годиться:
Серцем одвертим і чулості повним;
І цілий край свій любов’ю ми сповним,
І в злих серцях та любов заіскриться —
В святий вечір.
Хто з нас був добрий, добріший ще буде,
Хто неприязний, щоб добрості вчився;
Не забуваймо: в сей день народився
Той, хто кохання приніс на всі люди,—
В святий вечір.
Нумо ж, зберімось у купу тісніше,
Кожна родина, як звичай навчає,
А в кого зовсім родини немає,
Друга хай знайде, а смутком не дише —
В святий вечір.
Тільки такий недошкребок культури,
Що до народу кохання не мас,
Що його звичаї всі зневажає,
Той нехай буде смутний і похмурий —
В святий вечір.
Київ, 24 грудня 1889 р.
Володимир Самійленко
Переглядів: 353
