Веселих свят

Злетів листочок
крізь замети часу
з далекого саду дитинства
упав на стіл
і просить тепла
Любий гостю
звідкіля ти
де ти зберіг усмішку
і ясну пам’ять
Вже нема свят
різдвяних веселощів
давно нема саду
де тебе випестила
пісня теплих вітрів
Він лежить
світиться вічною усмішкою
але мені здається
він сиротливо тремтить
і забиває своїм трепетом
пам’ять вчорашнього лету
щоб знову жити
світлом зеленого ранку
Любий гостю як ти завітав сюди
я не знаю колишнього
не знаю свят
цієї німої землі
яка мені й не снилась колись
Ходімо в сад
вернімось в край нашого дитинства
у спогад свят

Різдвяних свят

у високих заметах
скрипучого білого снігу
ясні юрби колядників
зі восьмигранною звіздою з решета
велична пісня на кліросі 
Рождество Твоє Христе Боже 
наш возсія мирові світ розуму
і біла стежка 
від цієї пісні 
аж до моїх етапів

Великодніх свят

коли землю будили благовісні дзвони
і радість котилася 
хвилями зеленого жита 
різко повівав холодний вітер весни 
але небо вже обіцяло 
білу повінь садів 
тихе гудіння хрущів над вишнями
безтямні ласки рожевих яблунь 
що будили тугу до недосяжного 
за щастям що вічно минало 
як вітер

Зелених свят

коли буйно зацвітали липи
нестримно квітувало жито
терпко п’янив запах лепеху
і все плило кудись
в зеленій повені
і було смутно
і було трохи лячно
що за святом
насувається будень
Веселих свят
мій сонячний листочку
ти ніколи не зблякнеш
бо скільки сонця-світу
ті свята завжди
на землі і в підземеллі
на волі і в неволі
для втішених і засмучених
завжди будуть веселі

Євген Сверстюк

Переглядів: 14


Разработка веб сайтов