Розмова з Бозею

Уранці, ввечері і в кожний час 
Ласкаво Бозя дивиться на нас,
Все дивиться з заквітчаних ікон, 
Як встаємо й лягаємо на сон.

Щоранку й вечора ручки складім, 
На Бозю наші очі підведім, Скажімо: 
«Бозю наша люба, Ти 
До нас всміхнися сонцем з висоти.

В здоров’ї тата й маму зберігай, 
Сестричці й братчикові щастя дай. 
Зроби, щоб всі вдоволені були,
На горе-лихо раду щоб найшли.

Благослови наш любий, рідний дім 
І всіх, і всіх, що проживають в нім, 
І нивку нашу, і садок-розмай,
І нарід рідний наш і рідний край.

І ті могили, що в полях стоять,
І тих героїв, що в могилах сплять 
Під килимом Із квітів і трави,
На віки вічні, Бозю, прослави!»

Роман Завадович

Переглядів: 455


Разработка веб сайтов