Українська
християнська
поезія

Випадковий вірш

Під розлогим куполом неба

«Під розлогим куполом неба»

*  *  *

Під розлогим куполом неба,
в буйстві зелені у садах
зріє темрява, як потреба,
і гніздиться містичний страх.

Із густого чортополоху 
проглядає незримий кат,
сіє сумніви і тривогу,
нищить люд без ножа й гармат.

Розповзається мряка сіра,
непримітна орда німа.
Тут своя, нерушима віра,
тут живому місця нема.

Все змішалось і закрутилось,
зав’язалося і сплелось,
заспівалось і закадилось,
задзвенілось і… прижилось.

Звично й любо. Чи то ж не нами
освятився на царство гріх? 
На покуті під образами
нині властвує оберіг.

Не піднімем очей до неба,
не дозволить густа пітьма.
Та й кому це насправді треба —
н е п о д і б н и х майже нема.

У купальську нічку байдужу
поєднались гріхом хмільним,
спепелили серця і душі
древнім колесом вогняним.

У рубцях і злиденному руб’ї
розганяєм містичний страх —
хто у стрільбищах, хто в гульбі,
хто з кадильницею у руках.

Тетяна Свірська



Читати далі

77

авторів

1502

віршів

28

тем

212

дитячих віршів

Українські класики

СКОВОРОДА Григорій

Григорій Савич Сковорода (22 листопада (3 грудня) 1722, Чорнухи, Лубенський полк — 29 жовтня (9 листопада) 1794, Іванівка, Харківщина) — український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог.

Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Переслідуваний світськими та духовними властями, з 1770-х років вів життя мандрівного філософа. У філософських діалогах і трактатах біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Сенс людського існування — подвиг самопізнання.


Читати далі