Чого чекаєш ти? Якої бурі?

"Чого чекаєш ти? Якої бурі?"

* * * 

Чого чекаєш ти? Якої бурі?
Яких вітрів іще ти ждеш?
Поглянь — над нами небо хмуре,
Поглянь — і серце плаче теж…
Здійнялись в серці буревії,
Болючий жаль упав дощем
На очі, сплакані, сумнії
Й зірвав з душі холодний щем.
Ти думаєш — не розумію?
Та ні, повір, я теж така.
Я лиш отримала надію – 
І в бурі стихнула ріка.
Ісус промовив вголос лиху:
«Мовчіть, вітри! Дощу, мовчи!»
Вітри поснули… Й стало тихо.
І зараз мир в моїй душі.
Ця тиша ясна, мов ті зорі,
Ця тиша вічна, мов світи.
Послухай, Бог тобі говорить:
«Прийди, візьми цю тишу й ти!..
Прийди — й отримаєш надію, 
Прийди — і вічно будеш жить!
Прийди, і стихнуть буревії.
Послухай, зупинись на мить…»

Олеся Білоус