Українська
християнська
поезія

Випадковий вірш

Прозріння

Прозріння

О, не служіть мамоні, юродиві!
Кричить душа, вуста ж мої мовчать,
Скупаю серце в теплій, літній зливі,
Піду туди, де сонця благодать.

Серед земного тихого чарунку
Усе не так, усе мені не те.
Бо Біблії, немов до порятунку,
Я припаду, як рута зацвіте.

Забуду світ спокусливий, гріховний,
З’єднаюся із Господом  святим.
І каяття, неначе келих повний,
Я вип’ю не жаліючи за тим,

Що тлінне і минуче в цьому світі,
І справжню цінність втратило давно.
Прозрійте, я благаю, Божі діти,
Знайдіть в любові істини зерно.

Любов’ю змерзлі душі зігрівайте,
Не забувайте Бога ні на мить,
Всевишньому «Осанна!» заспівайте,
Мелодією миру зазвучать.

Раїса Обшарська



Читати далі

162

авторів

3353

віршів

819

русских стихов

322

дитячих віршів

Українські класики

ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Петро

Петро́ Петро́вич Гула́к-Артемо́вський (1790 — 1865) — український письменник, вчений, перекладач, поет, байкар.


Читати далі