Terra incognita — грішна душа

«Terra incognita — грішна душа»

*   *   *

Terra incognita — грішна душа:
Непередбаченість, непізнаванність.
Людям по сходинках літ поспішать...
Вибраних мало, хоча усі звані.

І розквітає оазис бажань,
І відпливає у даль міражами,
Як відступає за межу межа,
Бо не усі ще гріхи ми пожали.

Жінка стояла німа і глуха,
Вже і не бились об поглядів невід.
Тихо сказав Він: «Хто з вас без гріха,
Першим нехай кине камінь в неї».

Що це — прощення: «Іди і не гріши»
(Вічних Очей невловима осмута...)
Чи промінець в лабіринтах душі?
Що ти умієш — хоч вдячною бути?

Совість, мов хвору дитину, втішать?
Як до галер — до олжі ми прикуті.
Terra incognita — грішна душа,
Ти хоч бажаєш світлішою бути?

Ольга Чорномаз