* * *
Хай рветься на арену третій Рим,
Хай кажуть всі: цей світ ледь животіє, —
Дай руку: серед спек і довгих зим
Ми поговоримо з тобою про надію.
Хай труситься із гуркотом земля,
Бо падають імперії роздерті,
Коли щурі втікають з корабля —
Про віру поговоримо відверто.
Безпечність — ризикований екстрим.
Пригальмувавши швидкості космічні,
Поговорімо про любов, небесний дім,
Про те, що Боже, про людське, про вічне...
Про те, чого боїться навіть страх,
Чим братство відрізняється від зграї,
Про вогник, що горить в твоїх очах,
Що нас, людей, в шляхетність одягає.
Прозорістю майбутнє оживе,
Розділить хліб любов та щедрість духа,
Й наповнить груди дихання нове,
Спасаючи від смертної задухи.
Домініка Дем
Переклав з російської Юрій Вавринюк
162
авторів
3366
віршів
831
русских стихов
322
дитячих віршів
Грицько (Григорій) Чупринка (Григорій Аврамович Чупринка, 1879 – 1921) – український поет, культурний, військовий і політичний діяч, учасник боротьби за народовладдя на теренах Української Республіки і боротьби за її самостійність, яскравий і самобутній представник козацько-християнської цивілізації на Подніпров'ї, Київській Русі-Україні
В український поезії відомий як поет-новатор, майстер ритму й розмаїтої гри звуків.
Народився в м. Гоголеві Чернігівської області. Розстріляний в серпні 1921 року за вироком Київської губернської ЧК за нібито участь у контрреволюційному повстанні.
Автор збірок лірики: «Огнецвіт», «Метеор», «Ураган» (1910). «Сон-трава», «Білий гарт» (1911), «Контрасти» (1912), поеми «Лицар-Сам» (1913), а також літературно-критичних статей та рецензій.