У світі, де давно зреклися див

«У світі, де давно зреклися див»

*   *   *

У світі, де давно зреклися див
За повної відсутності апломбу,
Що сталося, якби Ти не схотів
Зійти до нас у людські катакомби?

Тут зовсім не пасхальний антураж,
Для геніїв вготовані анклави:
Месія? Геть! Не нашинський, не наш!
На хрест Його, ми хочемо Варраву!

Ти перейшов крізь натовп навпростець
Лід ковзаниць нікчемності і страху,
Сад Гетсиманський, мантія, вінець,
Театр абсурду у дворі Каяфи.

Ісусе, тільки жест і поготів,
Природа знає Твій закон предвічний, 
Єдиний погляд — сонмище рабів 
На попіл обернеться вулканічний!

Кого Ти вгледів у смутній юрбі,
Проказу світу взявши на рамена? 
Чи слід дитячий видівся тобі,
На скорбних териконах Ойкумени?

Можливо посеред лихих знамень,
Де хтось щоразу за свободу гине
Ти бачив осіянний третій день
І Слово, вже зодягнене в нетлінне.

Домініка Дем