Ранами Твоїми ми вилікувані

«Ранами Твоїми ми вилікувані»

*    *    *

Ранами Твоїми ми вилікувані
Бо Ти не боявся бути пораненим
Хоч може і боявся але дозволив
Пробити Тобі руки ноги серце
Щоб ми більше не були такими 
Повними болю ран і гріха

Ти знаєш як болить любов
Котру не приймають
І приймаєш цей біль
Бо любиш більше ніж ми ненавидимо
Любиш нас таких грішних
Бо хочеш зробити з нас святих
Знаючи що гріх це не ми 
А лиш те що спотворює нашу красу
Якою ми схожі до Тебе

Ранами Твоїми зцілені
Від усіх ран на полатаних душах
Від усіх страхів що нас неможливо любити
Від усіх відкинень байдужості зневіри
Бо не відкинеш
Бо любиш понад усе
Бо віриш в нас

Господи
У кожній Твоїй рані
Знаходжу слід від своїх помилок
Але в них любов
Бо так любиш
Що ніякий біль Тебе не зупинить
Щоб здобути мене
І сховати у своїх обіймах
Ширших за небо
Обіймах 
Розп’ятої
Любови

Антонія Зоряна Шелепило