Українська
християнська
поезія

Випадковий вірш

Солодкий свiте!.. Солоно від тебе

"Солодкий свiте!.. Солоно від тебе"

* * *

Солодкий свiте!.. Солоно від тебе.
В овалах сподiвань — то хiть, то лють.
Де б зачерпнути трохи сили? Де би
зустрiти суть?

Ми хочем свiтла, — маємо недолю —
холодну нiч, чужу, як басурман.
Ми прагнем правди — чеснi, ясночолi,
а скрiзь — обман.

I вже уперто лiпимо кумирiв,
аж захватом загачує гортань!
Бодай один з них скосить з думки-ниви
знаки питань…

Та раптом на молитву похапливу
озветься Небо, з вiчностi немов:
"Все перемеле на щасливе мливо
лише Любов!"

Лариса Мельник



Читати далі

129

авторів

2410

віршів

448

русских стихов

253

дитячих віршів

Українські класики

СТАРИЦЬКИЙ Михайло

Михайло Петрович Старицький (1840 — 1904) — український письменник (поет, драматург, прозаїк), театральний і культурний діяч. 

Поетичну творчість Старицький розпочав перекладами з Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова, Миколи Некрасова, Генріха Гейне, Джорджа Байрона, Адама Міцкевича, сербських пісень та ін.

Одночасно писав оригінальні поезії, друкуючи їх у галицьких періодичних виданнях. У Києві були надруковані казки Ганса Крістіана Андерсена в його перекладі (псевдонім М. Стариченко) (1873), сербські народні думи і пісні (1876), збірка поезій «З давнього зшитку. Пісні і думи» (1881 — 1883) та інші.

Значною подією було видання «Гамлета» Вільяма Шекспіра у перекладі Старицького (1882).

Основне місце в оригінальній поетичній спадщині Старицького посідає його громадянська лірика з виразними соціальними («Швачка»), патріотичними («До України», «До молоді») мотивами, з оспівуванням героїчного минулого («Морітурі») чи протестом проти царизму («До Шевченка»). Окрема частина поетичної творчості письменника — його інтимна лірика («Монологи про кохання»). Деякі ліричні поезії Старицького стали народними піснями («Ніч яка, Господи, місячна, зоряна», «Ох і де ти, зіронько та вечірняя», «Туман хвилями лягає»).


Читати далі