Святвечір.
Спокій.
Сподівання.
Дванадцять страв і смак куті.
Заснули болі та страждання.
Душа з Творцем на самоті.
Найперша зірка.
Спомин тихий.
Усе, як є.
Про що гадать?
Моя країна-терпилиха
Повинна черствість подолать.
Бо Він прийшов.
Бо Він явився.
І як душі не калатай –
У Нім однім весь світ відбився.
О, краю мій!
В Христі палай!
Ніщо думок не половинить.
Справдешній час торкнувсь мети.
Різдво.
Побожності хвилини.
Молитва.
Вічність.
Бог і ти.
Юрій Тітов
162
авторів
3353
віршів
819
русских стихов
322
дитячих віршів
Іван Якович Франко (1856-1916) — видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, учений, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, почесний доктор Харківського університету.
Упродовж своєї більш ніж 40-літньої творчої активності Франко надзвичайно плідно працював як оригінальний письменник (поет, прозаїк, драматург) і перекладач, літературний критик і публіцист, багатогранний учений — літературо-, мово-, перекладо- й мистецтвознавець, етнолог і фольклорист, історик, соціолог, політолог, економіст і філософ. Його творчий доробок, писаний українською (більшість текстів), польською, німецькою, російською, болгарською, чеською мовами, за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів. Усього за життя Франка окремими книгами і брошурами з'явилося понад 220 видань, у тому числі більш ніж 60 збірок його оригінальних і перекладних творів різних жанрів. Він був одним із перших професійних українських письменників, який заробляв на життя літературною працею.