Бог довіряє вам скарби безцінні —
Дитячі душі. Що дорожче їх?
Усе минає, лиш душа нетлінна,
Вона сьогодні у руках твоїх.
Довірливі дитячі оченята,
Вони у серце дивляться твоє
Очима Господа. «Паси мої ягнята!» —
Тобі Ісус доручення дає.
Вони, неначе неповторні квіти,
Полий їх вчасно і теплом зігрій,
Щоб розцвісти могли Господні діти,
Щоб не зламав їх грізний буревій.
Посій в серця дітей добірні зерна
Добра й любові, істини й краси,
Що вбережуть їх від гріха і скверни,
Приємну жертву Богу принеси.
Ти обкопай деревця ці тендітні,
До Божої опори підв’яжи,
І тінню добрих рук у спеку літню
Прикрити крону їх допоможи.
Настане час весняного цвітіння,
І прийде час плодів рясних для них,
Згадаєш, що рука твоя насіння
Колись посіяла у серденьках малих.
Тож праця не була твоя даремна,
Зростив для слави їх Собі Отець,
А ти за працю Богові приємну
Отримаєш від Нього свій вінець.
Лідія Вудвуд
162
авторів
3373
віршів
831
русских стихов
322
дитячих віршів
Юрій Клен, Освальд-Екгард Бурґгардт (нім. Oswald-Eckhart Burghardt; 4 жовтня 1891, с. Сербинівка Волинської губернії, нині Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл. — 30 жовтня 1947, Аугсбург, Бізонія, Німеччина) — український поет, перекладач, літературний критик.
1943 року з'являється в світ збірка поезій Юрія Клена «Каравели», в якій автор спробував синтезувати творчі принципи київських неокласиків та ідейно-художні шукання поетів «празької школи». Автор поєднує в єдиному естетичному вимірі трагічну античність («Антоній і Клеопатра», «Цезар і Клеопатра», «Шляхами Одіссея»), героїзм середньовічної лицарської доби («Жанна д'Арк», «Вікінги») та князівсько-гетьманську українську традицію («Володимир», «Символ», «Україна»).
Юрій Клен — автор збірки «Каравели» (1943), епопеї «Попіл імперій» (1943–1947), есею «Спогади про неоклясиків» (1946), багатьох літературознавчих праць, перекладів з англійської, німецької, французької та інших мов.
Вершинними здобутками Юрія Клена-поета є поеми «Прокляті роки» (1937) та «Попіл імперій» (1943 — 1947). Трагічне знищення української культури в добу сталінізму, нелюдська жорстокість другої світової війни — центральні теми цих творів.
Окремими книжками перекладів вийшли «Залізні сонети» Фрідріха Рюккерта, новели Ґеорґа Гайма. Крім «Гамлета» і «Бурі» Шекспіра («Гамлета» видано в Україні у 1930-х роках, проте без імені перекладача), переклав Юрій Клен також вокальні твори Л. Бетговена, Ф. Шуберта, Р. Шумана, лібрето до опери Ріхарда Штравса «Саломея» (за однойменною драмою Оскара Вайлда), уривки з поеми «Пісня про Нібелунгів» та численні поезії англійських (Байрон, Шеллі), німецьких (Рільке і Ґеорґе) і французьких поетів. Імена французьких перекладач називає сам у «Спогадах про неоклясиків»: "Я дав поодинокі речі з Рембо, Верлена, Мореаса, Самена, Валері, Ґотьє, Леконт де Ліля (мова про «Антологію французької поезії», яку здали 1930 року до друку київські неоклясики і яку не пропустила цензура).
За редакцією Освальда Бурґгардта вийшло тридцятитомове видання творів Джека Лондона (незакінчене, вийшло 26 з 30 томів), восьмитомове Бернарда Шоу, а також твори Діккенса (якого перекладав і сам Бурґгардт), Гамсуна, Ґете.
Юрію Клену належать переклади сонетів Миколи Зерова німецькою мовою, що увійшли до збірки В. Державина «Gelb und Blau: Moderne ukrainische Dichtung in Auswahl» (Авґсбурґ, 1948). Із шведської він переклав повість Свена Гедіна «Завойовники Америки» (Харків: Книгоспілка, 1926).