Українська
християнська
поезія

Випадковий вірш

Кожен день, як урок довіри

"Кожен день, як урок довіри"

* * *

Кожен день, як урок довіри,
Кожен день, ніби в прірву крок.
І хоча помилок без міри,
Повно й сонця, пісень, зірок.

Як ступаєш у нікуди –
Зверху небо і знизу теж, –
Серце б'ється одним: «Лети!
Не впадеш, не впадеш, не впадеш!»

А спіткнешся, то маєш крила.
Сумнів геть! Бо з тобою Бог.
Знову котиться з гуркотом брила
У провалля твоїх тривог.

Зоряна Живка



Читати далі

120

авторів

2220

віршів

371

русских стихов

246

дитячих віршів

Українські класики

ФІЛЯНСЬКИЙ Микола

Микола Григорович Філянський (1873-1938) — поет, прозаїк і музейний діяч; геолог.

Народився в селі Попівка на Миргородщині у сім'ї священика. Закінчив природничий відділ фізико-математичного факультету Московського Університету. Вивчаючи природознавство, Микола захопився історією світового мистецтва, літературою; відвідував заняття художньої студії Валентина Сєрова, а також майстерню професора Й. Шехтеля, брав участь у літературних дискусіях, творчих вечорах. Один рік провів у Франції, збагатив себе знаннями теорії архітектури, живопису, французької літератури. У 1904 р. майже рік подорожував Лівобережною Україною, вивчав рукописи, старовинні речі, архітектурні пам’ятки. Свої враження від мандрівки подав у статті «Спадщина України».

У 1906–1917 роках працював на Уралі керівником технічних робіт товариства «Уральський мармур».

Літературну творчість Філянський розпочав у Москві, тяжіючи до символізму. Друкувався переважно в «Українській хаті». У 1904 році здійснив подорож Україною і написав працю «Спадщина України», надруковану у Москві 1905 року.

Поезії почав друкувати з 1906 року в журналі «Рідний Край», «ЛНВ», «Сяйво», «Промінь» та інших. Видав у Москві дві збірки переважно містично-релігійних поезій: «Лірика» (1906) і «Calendarium» (1911). Проте найкращі вірші засвідчили безперечний ліричний талант автора, його прагнення відтворити духовний світ свого сучасника самобутньою художньою мовою.

У 1920-их роках друкував поезії в журналі «Червоний Шлях», видав збірку поезій, сповнених любові до рідного краю «Цілую землю» (1928), яка відобразила творче зростання Філянського як тонкого лірика, посилення в його творчості патріотично-громадських мотивів. Як поет Микола Філянський у своїй мистецькій палітрі поєднав надбання української класичної поезії з новітніми художніми пошуками в галузі форми. Він виявив глибину духовного світу свого героя, щирість і красу його почуттів, змалював проникливі картини рідної природи.

Після Жовтневого перевороту у 1918 році М. Філянський повернувся в Україну. Завідував агрошколою в с. Яреськи на Полтавщині, працював у лісництві в с. Сорочинці. У 1924 році переїхав до Полтави, влаштувався на роботу до історико-краєзнавчого музею. Захопився вивченням корисних копалин краю, написав низку статей «Геологічний огляд», «Підземні води».

Щойно почув Микола Філянський про початок будівництва Дніпрогесу, одразу приїхав на Запоріжжя. Із 1928 року вивчав церкви, козацькі цвинтарі, скіфські могили, які мала поглинути вода.

11 жовтня 1937 року Філянський був заарештований. Оскільки судово-слідчої справи в архівах донині не виявлено, не можна з певністю сказати, в чому його звинувачували підручні Єжова, як вів себе поет на допитах і закритому судилищі «особливої трійки». Але вже 7 грудня 1937 року на списку, у якому було і його прізвище, з'явилася «височайша» резолюція: «За» і підписи — «Сталін, Молотов, Жданов».

Розстріляний 12 січня 1938 року в Києві.

За клопотанням вдови науковця Євгенії Філянської Микола Григорович Філянський реабілітований посмертно 21 листопада 1959 року Військовою колегією Верховного суду СРСР «за відсутністю складу злочину».


Читати далі