* * *
Іде по світі серце гаряче,
Несе останній промінь тепла
Крізь неозору долину плачу
У льодовитому царстві зла.
Іде, довірливе і вразливе,
Холодним цвинтарем душ людських.
Од вітру щулиться тріпотливо
Маленький вогник в руках слабких...
Іде, вбираючи в себе сльози
Чужого болю й чужих страждань,
А вслід летять дошкульні погрози
Із позолочених мертвих бань.
Наївні очі, як у дитини,
З любов’ю дивляться навкруги,
А їм назустріч морозом рине
Жорсткий, шалений потік хуги.
Шмагає вогник любові люто,
З обличчя усмішку геть зрива...
На жаль, цей світ не бажає чути
Святі й вогненні Правди слова...
Тремтять сльозою очі-озерця,
Чужі й небажані тут для всіх...
Іде самотньо гаряче серце.
Його сліди замітає сніг...
...А там, позад, в крижаній долині,
Любові полум’я розцвіта:
Намисто іскор в німій пустині,
Що їх розгублено по краплині,
Сіяє дивним світлом Христа...
Ju Lia
162
авторів
3353
віршів
819
русских стихов
322
дитячих віршів
Митрополит Іларіон (світське ім'я Іван Іванович Огієнко; 2 січня 1882, Брусилів — 29 березня 1972, Вінніпег, Манітоба, Канада) — український вчений, митрополит УАПЦ (від 1944), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог.
Член Київського товариства старожитностей і мистецтв, дійсний член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (від 1922).
Перекладач Біблії українською мовою. Його переклад досьогодні є найбільш поширеним.
Перший ректор Кам'янець-Подільського державного українського університету (нині — Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).