З нами Бог! ("В пітьмі віків та ніч була значима")

З нами Бог!

В пітьмі віків та ніч була значима —
Натомлена від горя і тривог.
Земля в обіймах неба відпочила,
І в тиші народилось: з нами Бог!

Багато що вже неможливе нині:
Царі не бачать далей неземних.
А пастори, зодягнуті в гординю,
Бува, не чують ангелів святих...

Те, Невмируще, що в цю ніч родилось,
Хіба підвладне часові воно?
Це слово вічне, як велика милість,
Лягло мені на душу вже давно.

Так, з нами Бог! Не там, в шатрі чудеснім,
Де під ногами — зоряні вінки.
Не у глибинах просторів небесних
І не в заснулій пам’яті віків.

Він тут живе. Він дихає між нами.
Свою цілющу роздає любов...
Чи віриш ти, обтяжений гріхами,
Що вічні ми, допоки з нами — Бог?

Сергій Рачинець

Читайте нас у Тelegram