Українська
християнська
поезія

Випадковий вірш

В Гефсиманськім саду

В Гефсиманськім саду

Молитва Христова і зрада Іудова
Змішались колись в Гетсиманськім саду.
Там очі народу накрились полудою,
Зробивши із нього гріховну орду.

Не чули вони віще слово Учителя,
Бо їх лжеапостол юрбою повів.
Отам почалися страждання Спасителя,
І слід чорноти далиною побрів.

Іудо! Іудо!
Якби ти замислився:
Ти ж учень Його, коло Нього сидів!
Чому ж хижий погляд раптово ти визвірив,
У нице падіння себе опустив?

Твій мертвий цілунок із присмаком холоду,
Такий невідвертий, продажний, скупий.
Хрипіла болючість розколотим голосом
Над садом самотньо у тиші нічній.

І мовчки дерева зажурено плакали,
Та десь насміхався безчесний Пілат.
Із неба дивились хмарки перелякано,
Стояли апостоли, тьмарився сад.

Тим місцем іду мовчазною годиною,
Як демон, ця зрада терзає мене.
Такою страшною, гіркою провиною
Нехай не накриється людство земне.

Хоч ми не безгрішні, та лине осанною
Христова присутність над нашим єством.
Провісні вітри пролетять Гефсиманою,
Щоб нам повернути побожний псалом.

Народе земний!
Не продайся лукавому, 
Бо ще на планеті омани не сплять.
Неначе собі, під гріховною лавою
Христових завітів ніколи не зрадь!

Юрій Тітов



Читати далі

129

авторів

2321

віршів

371

русских стихов

253

дитячих віршів

Українські класики

ЩЕРБАК Микола

Щербак Микола (1916 – 2010) — український поет, літературознавець, журналіст.

Народився 26 листопада 1916 у селі Топильна Шполянського району на Черкащині. У роки Другої світової війни потрапив на фронт, потім у Німеччину. Вчителював у гімназії. У 1950 році емігрував до США. Працював на фабриках, журналістом, учителював у школах українознавства. Мешкав у Сарасотті (штат Флорида).


Читати далі