* * *
Коли боляче серце ранять
Гострим словом, мов лезом бритви,
Одиноко і гірко стане —
І знеможеш в нерівній битві.
Не ховайся в німе мовчання,
Серце небу лиши відкритим…
Хай душа у сльозах благання
До Ісуса несе молитву…
На образи пекучий попіл
Хай проллється дощик прощення.
Під хрестом на старій Голгофі.
Ми вчимося благословення…
І якщо навіть серед літа
Сніг байдужості закружляє,
І замерзнуть любові квіти,
І розколеться лід відчаю…
Ти сердечні свої долоні
Піднеси догори, до сонця —
Благодатна любов Господня,
Тьму розсіє в твоїм віконці.
Марія Звірид
162
авторів
3378
віршів
831
русских стихов
322
дитячих віршів
Тара́с Григо́рович Шевче́нко, відомий також як Кобза́р (1814 — 1861) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч. Національний герой і символ України.