Українська
християнська
поезія

Випадковий вірш

Надкушений місяць над хатою

«Надкушений місяць над хатою»

*  *  *

Надкушений місяць над хатою,
Знекровлений, байдуже сяє.
Попробуй, знайди винуватого!
Чого нам ще не вистачає?

Чого нам ще треба щоб зорями
В очах наших радість світилась?
На доленьку ремствуєм з горя ми?
Чи ж небо від нас зачинилось?

Звикаєм миттєво до зручного.
Не вдячність росте, а вимоги.
Довколо нас більшає штучного
І меншає в душах святого.

Ми ситі, та незадоволені.
Ми вільні, а розум бунтує.
Дрібницями нерви оголені –
Ми час витрачаємо всує.

Міщанство втекло майже з лексики,
Знайшовши притулок у генах,
І плодить на світ анорексиків
Душевних, з бурчанням у венах.

У темряву зорі закутались,
Сховались від світла міського.
Ми в приорітетах заплутались
У пошуках щастя земного.

Росте наше щастя із вдячності
Та здатності до здивування.
Ох, як би нам по-необачності
Не вбити його наріканням.

Світлана Касянчик



Читати далі

162

авторів

3352

віршів

819

русских стихов

322

дитячих віршів

Українські класики

КРАВЧЕНКО Уляна

Уляна Кравченко (при народженні Юлія Шнайдер) (18 квітня 1860, Миколаїв, — 31 березня 1947, Перемишль) — українська письменниця, активістка українського жіночого руху, перша на західній Україні поетеса.

Після виходу 1885 року першої збірки «Prima vera», яка підписана ще справжнім прізвищем і виразно позначена впливом поезії Івана Франка, юна поетеса здобула чималу популярність серед читачів.

1891 року вийшла друком поетична збірка «На новий шлях» під псевдонімом Уляна Кравченко, де вміщено вірші, насичені громадсько-політичними та патріотичними мотивами, закликами до жінок-сучасниць щодо активної участі у житті суспільства.

Надалі понад два десятиліття її поезії виходять друком у різних часописах, журналах, альманахах, антологіях («Зоря», «Літературно-науковий вістник», «Дзвінок», «Житє і слово», «Руслан» та ін.). Окремими виданнями її книги, адресовані головно для дітей та юнацтва, появляться у 20-30-х роках ХХ ст., зокрема «Проліски», «В дорогу» (обидві 1921), «Лебедина пісня» (1924), «Шелести нам, барвіночку» (1932). Одночасно поетеса видає і третю збірку своїх віршів «В житті є щось» (1929) та «Вибрані поезії» (1941), у яких суттєво домінують, кажучи авторським окресленням Уляни Кравченко, інтимні ліричні зізнання, пейзажно-настроєва лірика. Багата на заклично-патріотичні пасажі та громадянський пафос і майже не відома (через заборону) збірка «Для неї — все!» (1931), де вміщено поезії зі стрілецькими мотивами, як-от: «Під Крутами», «На стрілецьку нуту», цикл «З пісень летунів» та ін. Досі маловідомим залишається вірш Уляни Кравченко «Заповіт Митр. Йосифа Велямина Рутського» (1937)[8]. Окрім того, вона видала збірки поезій у прозі «Замість автобіографії» (1934) та «Мої цвіти» (1933), численні статті, автобіографічні нариси, оповідання, повістки, спогадові шкіци. Поетка здійснила численні переклади і переспіви з європейських поетів (Н. Ленау, А. Немоєвського, С. Пшесмиицького, А. Урбанського, Я. Каспровича), що мали значний вплив на формування естетичних уподобань і вдосконалення художньої майстерності самої письменниці та її сучасників.


Читати далі